Варіанти пісні про рідне село

1. Про Ясенів

Памятаймо де ми народились
Чи у місті, чи в тихім селі?
Де для кожного з нас наймиліший,
Найрідніший шматочок землі.
. А мене і моїх односельців
З поцілунками мами зустрів
Хліборобський, покутський куточок,
Мальовниче село Ясенів.

. Приспів:
. Розмістилось село Ясенів,
Там де Пруту й Дністра вододіл.
Тут для нас і життя і любов,
Це для нас щонайкраще із сіл.

. Пережило село і посухи
І навали чужої орди.
З попелища не раз піднімалось,
Ще гарнішим ставало завжди.
. Виростаємо тут і живемо,
Виїжджаємо часто в світи.
Повертаємось звідти до нього,
Бо щось краще нелегко знайти.

Приспів:

Ми завжди поспішаєм додому,
На Загайпіль, Варшавську, Стави,
В Кисиличчину, Центр, на Вишневу
Де нас тішить і запах трави.
. З тебе рід наш, життя починалось,
Україна і рідна Земля.
Тож живи і квітуй Ясенове –
Батьківщино найперша моя.

Приспів:

2. Пісня про Ясенів

Автор: Василь Камінецький.

На землі покутській мальовничій,
Де Дністра і Пруту вододіл,
Заховалось між горбами в полі
Найгарніше з довколишніх сіл.

Ясени самі тут виростають
І село назвали Ясенів –
Він людей, народжених у ньому,
З поцілунком матері зустрів.

Пережив він голод і розрухи
І чуму, і напади орди.
З попелищ, розвалин підіймався
Виживав із кожної біди.

Ми живемо тут і він нам рідний
Тут у нас і щастя, і любов
А коли в світи дорога кличе,
Мріємо прийти сюди ми  знов.

У світах нам сниться рідна хата,
Спів пташок і запахи трави
І Вишнева вулиця й Загайпіль.
Кисиличчина і Надстави.

Тут життя і рід наш розпочався
України дух і вся Земля.
Тож живи і квітни, Ясенове,
Батьківщино дорога моя.

        3.  Пісня  про Ясенів

Автор: Василь Камінецький.

На покутській землі де до Пруту й Дністра
Розділила земля свої води.
До села Ясенів вже багато віків
День новий разом з сонцем приходить.

Тут ростуть ясени. Наче символ вони
Цього мирного в світі куточка.
Тут прийшли ми на світ, тут наш корінь і рід –
Ясенева сини ми і дочки.

Приспів: (1 варіант)

Ясенів, Ясенів! Ти краса наших днів.
Ти нам  снишся, як їздим світами.
Як згадаєш село, пропадає все зло —
Відчуваємо те, що ти з нами.

Приспів: (2 варіант)
Ясенів, Ясенів! Ти мій спокій і спів,
Ти в життя моя перша дорога…
Ти і щастя із снів, ти краса моїх днів –
І у бідах завжди допомога!

Знав ти голод, чуму, війни знав і орду,
Мав  розвалини, і попелища.
Та завжди не вмирав і з нічого вставав –
Духу волі ніхто тут не знищив.

Твої діти в світах, молоді і в літах,
Але кожний для тебе дитина.
Бо у кожного з нас українська  душа
І усі ми велика родина.

Приспів:

Село ти моє Ясенів

 Автори: Марія Візінська, Ганна Кульбіцька.

З далеких країв журавлі
Летять там  вгорі, в небесах.
А моє село Ясенів
Цвіте у вишневих садах.

Летять журавлі в небесах,
Радіють весняній порі,
В саду яблуневім моїм
Співа соловей на зорі.

Співа соловейко пісні
У нас на вкраїнській землі.
Той спів люблять слухати всі –
Дорослі і діти малі.

В селі Ясенові живе
Старенька матуся моя.
Виходить щоранку у сад
Послухати спів соловя.

Матусю старенька моя,
Вже сива голівка твоя,
«Живіть ще багато років!» -,
Ми просимо так за батьків.

 Ой, у Ясенові сталася новина

Автор: Катерина Шавронська

Ой у Ясенові сталася новина
Вбив шандарь Янковяк вкраїнського сина.

Мав хлопець в Палагни сестри ночувати.
Але серед ночі хтось викликав з хати.

Помежи ланами вели на дорогу,
Щоб люди не чули крик про допомогу.

Як вони йго вбили, стали при охоті
І лежить Никола в крові та й болоті.

Волося в болоті скувало морозом,-
Забирати хлопця приїхали возом.

Везуть його, везуть, кінь ся спотикая,
А сестра Палагна з жалю умлівая.

Ой сестра Палпгна з жалю умліва,
А шандарь Янковяк людей розганяє.

Як вкладали хлопця в його домовину,
Не плакала мама: «Ой,сину мій, сину!»

Ніхто не прощався такими словами,
Бо не мав вже хлопець ні тата, ні мами.

А як хоронили, сестра голосила:
«Женися Николо! – тебе я  просила.

Газдував бись, брате, і мав свої діти,
А ти нежонатим пішов з цього світу.

Ти хотів щоб волю українці мали,
А тебе в могилу вороги загнали.»

Як його ховали, то оркестри грали,-
На цвинтар Николу селом прводжали.

Віддали честь люди вкраїнському сину,
Бо за їх свободу парубок загинув.

.     Пісня присвячена Миколі Матієкові, якого звів із світу польський жандарм Янковяк.

                                    Останній привіт тобі, мила

Автор:: Нестор Хоржевський

Останній привіт тобі, мила,
З-за ґрат, з-за решітки я шлю,
Бо завтра, бо завтра, дівчино,
Ти знаєш, на що я тут жду.

Розвіялись мрії кохання,
Хоч, може, і, може, не всі.
Чи тямиш слова ті останні:
“Вкраїно, життя – лиш тобі!”

Поїдеш в далекі табори,
Хоч важко там буде тобі…
А пройдуть дні горя, неволі,
Ти вернешся знов до сім’ї.

А я із друзями останусь
На сторожі рідних гробів
І духом вітатиму волю,
Що прийде на вістрях мечів.

А як вже народ відспіває
Всенародне свято весни,
Тоді, моя мила, в молитві
Про душу мою спом’яни.

Прохання ще маю до тебе!
Як мати моя ще жива,
Скажи їй, дівчино, від мене
Такії останні слова:

“Я, мамо, під кнутами ката
Своєї душі не зламав!
Хоч стали судити прокляті,
Пощади життя не благав.

Спокійно я ждав ті хвилини,
Коли на розстріл поведуть.
Ох, мамо, це все для Вкраїни!
Не жаль мені біль цей забуть.

(Ця пісня присвячена  Ірині Карачевській, дочці священника церкви в Ясеневі Пільному. Написана вона її коханим хлопцем – Нестором Хоржевським. Обоє вони  загинули у вязницях від  рук кремлівських визволителів Західної України  за членство в ОУН).

Гімн футбольного клубу «Яспіль»

             (Слова Наталі Даль – Степана Болотенюка).

На старт!.. Вперед!.. До нових перемог
Веде народна нас любов.
Під тренерським крилом
Йдеио до перемог –
Єднає нас усіх
Футбол, футбол, футбол!..

Приспів:.

Покажемо ми всім
Як грати у футбол
Втішайся Ясенів –
Ми знов забили гол!
Реве весь стадіон,
Бо «Яспіль» чемпіон!…

Це бій!.. Це гра!..Ми віримо у вас!
Суперник зрозумів:
«Команда вищий клас!»
Вирує стадіон –
Гучний лунає спів
Медалі і призи –
Реальність наших днів

Приспів: